Принципи і функції предметно-розвивального середовища
| Принцип | Функції |
| Дистанції, позиції при взаємодії | Підтримка візуального зв’язку: дорослий – дитина. Формування умов для довірчого спілкування: дорослий – дитина, дитина – дитина. Можливість вибору дистанції взаємодії з урахуванням своїх уявлень. Забезпечує контакт дорослого з дитиною з позиції “очі в очі” (різновисокі меблі, розмір і планування приміщень, що сприяє комфортній дистанції взаємодії). |
| Активності | Включення всіх приміщень у діяльне середовище. Надання можливості вільно й самостійно моделювати середовище, діяти в ньому. Використання активного фону в горизонтальних і вертикальних площинах. Інтенсивне насичення проблемними незавершеними стимулами рухів; ефектами “реаліті”. Дає можливість прояву і розвитку активності в дитини і в дорослого (спортивні комплекси, “стіна творчості”, кольорово-звуковий дизайн; наявність умов для відтворення дитиною дорослих форм діяльності: кухонний блок, ванні кімнати тощо). |
| Стабільності і динамічності | Використання в просторі з постійними габаритами змінних і замінюваних елементів убрання. Динамічність, що дозволяє, з одного боку, змінювати середовище, що оточує дитину, нею самою або дорослим, при використанні мобільних елементів устаткування зі змінними габаритами; з другого боку, стійкість, стабільність, що виявляється в постійності складу групи дітей, у надійності і захищеності дитини від небажаних вторгнень навколишнього світу, що можливе за наявності в дитини індивідуального простору. |
| Комплектації і гнучкого зонування | Використання устаткування, що трансформується для забезпечення не перетину сфер активності (або, навпаки, перетину). У ДНЗ мають бути приміщення: фізкультурні, музичні, театральні, лабораторії, “кабінети” (з книгами, діафільмами), творчі майстерні, кухні, пральні, “виробничі майстерні” тощо; аранжування з природних і штучних матеріалів, що використовуються для прикраси одягу, житла, побуту з урахуванням специфіки реґіону (вишивка Півдня України – малювання орнаменту, розмальовування рідного пейзажу). Пропонуються нові підходи до формування структури будівлі ДНЗ (вільне планування у взаємозв’язку внутрішнього і зовнішнього середовища). |
| Емоціогенності, індивідуальної комфортності й емоційного благополуччя кожної дитини і дорослого | Надання “особистісного простору”, можливості усамітнитися, зайнятися улюбленою справою. Використання стимулів особистісного розвитку, чинників психічного і фізичного оздоровлення. Наявність іграшки-символу. Середовище має містити стимули, що будять активність дітей або мають властивості гальмувати рухову активність, коли це необхідне. Бажано мати “вітальні для дорослих”, різновеликі дзеркала, що розвивають повноцінний образ “Я” в дитини; створювати кімнати (куточки) психологічного розвантаження (м’які меблі, багато рослин, що прикрашають приміщення, іграшки, які сприяють індивідуальним іграм, устаткування для індивідуальних занять, музика, кабінети доліковування (після хвороби). Принцип реалізується формуванням у групі певних “сімейних традицій”. |
| Поєднання звичних і неординарних елементів в естетично організованому середовищі | Використання своєрідної мови мистецтва: лінії, образи, фарби тощо. Включення ефектних видовищ: світлових, кольорових, музичних (бра, світильники, веселки, завіски тощо). Насичення життя дитини істинними витворами мистецтва, а також простими, але талановитими етюдами, естампами, скульптурами, що дають дитині уявлення про різні культури, етноси і національності. Національно-реґіональний компонент передбачає забезпечення потреб і інтересів, що відображають національну своєрідність культури, традицій, мистецтва, сприяють значному підвищенню рівня якості дошкільної освіти; забезпечують залучення до загальнокультурних і національно-значущих умов, формуванню загальної базової культури. |
| Відкритості – закритості | Взаємодія і зв’язок із природою. Введення елементів культури своєї країни, краю. Надання можливості батькам брати участь в організації середовища. Урахування особливостей, інтересів, схильностей дошкільників, що дозволяють індивідуалізувати освітній процес у ДНЗ. Принцип відкритості – закритості може бути представлений, по-перше, як відкритість Природі (організація “зелених кімнат”, ситуацій і умов турботи про тварин), культурі, суспільству, що реалізується через інтеґрацію ДНЗ з іншими ДНЗ соціально-культурного призначення, з обслуговуючим персоналом; відкритість свого “Я”; по-друге, право на захист від будь-яких втручань у внутрішній світ дитини без її бажання. Надання можливості дитині виражати своє “Я”. Виключення всього, що веде до порушення Прав дитини. |
| Урахування статевих і вікових відмінностей | Трирівневе моделювання. Орієнтація на зону найближчого розвитку дитини. Забезпечення повної або часткової ізоляції хлопчиків і дівчаток у спальні, душовій, туалетній кімнатах. Забезпечення хлопчиків і дівчаток рівноцінними за значенням іграшками, відомостями, інформацією. Вибір оптимальної дистанції і позиції в спілкуванні дітей, надання можливості проявляти свої схильності відповідно до прийнятих у суспільстві еталонів мужності і жіночності. |